Пригадалась бабуся Їленка,
І хатинка старенька, мала.
На бабусі темненька сукенка,
А в очах - синь безмежна тепла.

Два віконця схилились докупи,
Двері врослі в дощатий поріг.
Пересохлі свої шкаралупи
Розкидає крислатий горіх.

Хоч вітрець повіває лиш трішки,
З тихим стукотом на моріжок
Обпадають біленькі горішки,
І ховаються в сіна стіжок.

Промайнула картинка в уяві,
Накотилась сльоза... Далебі,
Маю очі зелені, мов трави,
А в бабусі були голубі...