Моє Поділля! Краю волошковий!
Поміж швидким Дністром й Південним Бугом,
Зростаєш ти під сонцем світанковим,
Вкраїнським землям ставши вірним другом.

Прозорі ріки і гаї затишні,
Поля розлогі під бездонним небом.
В садах весною зацвітають вишні,
А літо пахне молоком і медом.

Тут мозолясті руки хлібодара
Плекають здавна врожаї багаті.
Між Товтрами вервечкою отари
Скубуть на луках килими строкаті.

Моя земля! Поділля! Краю отчий!
Твої хліба хай колосяться в полі,
Зозуля літ багато напророчить
Щасливої, заквітчаної долі.