пам'яті загиблих в Україні...


То де ж та правда?
Де межа?
Чому країна вмита кров'ю?
І  ще не висохла сльоза,
Від жаху смерті, та від болю!

То марна спроба, погасити
Сумління у душі своєї.
Лунає правда кожну мить...
У кожного свої трофеї...

Немов сузір'я у синяві,
Думки що людям  навіває.
Надія - мріями землі,
Собою душі наповняє!

Ніхто, не знає де вона.
Та чиста правда, що з народом...
Країни тої вже нема...
Загиблих душі "йдуть" до Бога...

24 лютого 2014 р. 
Олена Річе









P.s. зображення з інтернету:
http://mvs.gov.ua/mvs/img/publishing/?id=925592