Рани занили укотре. Знову сюрпризи погодні.
Рання весна вітровії гонить удаль за село.
Бачив сьогодні лелеки: стомлені, кволі, голодні,
Сіли на ближньому полі, що поросло бур`яном.
Вмить пригадав: Того року, після запеклого бою,
Тінь журавля в піднебессі. Крила у розліт хрестом,
Що, наче Ангел Господній, душі скликав за собою,
Тільки тоді не судилось з ними летіти гуртом.
Виніс товариш із бою, ( а полягло їх багато)…
Крихітний хрестик на шиї – мамин в сльозах оберіг.
А у руці задубілій темно-зелена граната,
Вже без чеки, бо остання. Та, що для себе беріг.
Госпіталь. Болі нестерпні. Все пережив того літа.
Сонячні кола і темінь. Вихором рвався у бій.
Потім приїхала мама – сива, налякана, зблідла.
Витер зап`ястями сльози, що поповзли із-під вій.
Групу дали уже другу. Жалко, нога ще не гнеться.
І то пусте, що осколки досі болять в голові.
Добре, він має гітару. Сяде, до струн усміхнеться,
І пригадає минуле – будні свої фронтові.
Гриф у гітари обніме, хрускіт відчує у пальцях,
Трепетно так притискають зброю, коханих, стакан…
Гляне на книжку пенсійну. Фото – йому дев`ятнадцять.
Бравий десантник в минулім. Хто він тепер?
Ветеран….
03.05.2015р.
Просмотров: 611
Комментариев нет
Рейтинг: 0.0 / 0
Добавил: mazurnp в категорию Гражданская поэзия
Оцени!ДИСКУССИОННЫЙ КЛУБ [97] |
МОЙ ДНЕВНИК [965] |
БЛОГ РЕДАКЦИИ [36] |
Арт-поэзия [452] |
Басни [49] |
Гражданская поэзия [3613] |
Детективы [100] |
Для детей [1858] |
Драматургия [77] |
Ироническая миниатюра [250] |
История [3] |
Критические статьи [67] |
Любовная лирика [7715] |
Любовный роман [220] |
Миниатюры [8] |
Мистика [635] |
Пейзажная лирика [3842] |
Приключения [141] |
Психология [32] |
Публицистика [70] |
Путевые заметки [56] |
Разные стихотворения [41] |
Рассказы [1946] |
Религия [110] |
Сказки [517] |
Сказы [1] |
Стихи к Новому году [301] |
Стихотворения в прозе [260] |
Ужасы [63] |
Фантастика [250] |
Философская лирика [8041] |
Фэнтези [297] |
Христианская лирика [742] |
Элегия [11] |
Эссе [46] |
Юмор [1321] |
Юмористическая проза [164] |
На правах рекламы [217] |