Дитя растрепанное…. Не умыта,
Шнурочек. Крестик, Слабая душа.
На худеньких плечах дрянная свита.
И жизнь не стоит медного гроша.

Девченка, сирота. Не помнит маму.
О папе помнит смутно, как во тьме.
Ей не понять простую жизни драму.
От рака – мать, отец – угас в тюрьме.

Сиротушка… Судьбы скрывает рану.
В глазах – душевность, отблеск на щеке.
Босая… В никуда идет упрямо.
Глаза – в полнеба. Крестик в кулаке.

Оригинал.
Михаил Плосковитов "Сирота"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247533

Мала. Розхристана…Лице невмите
Шнурочок. Хрестик. Зболена душа
Худющі плечі гріє тонка свита,
Життя ж не варте й мідного гроша…

Вона – сирітка. Не згадає маму,
Про тата надто спогади сумні.
Мала не розуміє долі драму:
від раку – мама, тато – вмер в тюрмі…

Сиріточка… тамує вивих долі,
та очі грають щирість на лиці.
Йдуть в безвість тротуаром ніжки голі,
З півнеба очі. Хрестик у руці…