Україно моя, моя мальво рожева! Ти для мене найкраща в світах і в віках. З добротою небес, із хоробрістю лева, Ти свій стяг підняла в мозолистих руках.
Відбивала ти грізні навали Батия, Яничар і татар, і литовських князів. І прадавня столиця, величний наш Київ, Всі віки над Дніпром переможно зорів.
Заспіваймо пісень про мою Україну, Про вишневі сади у ранковій росі. І про мову чарівну її солов'їну, Про ліси і степи в первозданній красі.
Моя земле єдина, святая і грішна! Колосися житами з роси і води! Розцвітай калиново, багата й розкішна! Нехай зріють жита, достигають плоди!
Хай натруджені руки всміхаються дневі, Небосхил розливає над нами блакить. Біля хати цвітуть нехай мальви рожеві, Наша пісня і слово довіку звучить!