Україно моя, моя мальво рожева!

Україно моя, моя мальво рожева!

Україно моя, моя мальво рожева!
Ти для мене найкраща в світах і в віках.
З добротою небес, із хоробрістю лева,
Ти свій стяг підняла в мозолистих руках.

Відбивала ти грізні навали Батия,
Яничар і татар, і литовських князів.
І прадавня столиця, величний наш Київ,
Всі віки над Дніпром переможно зорів.

Заспіваймо пісень про мою Україну,
Про вишневі сади у ранковій росі.
І про мову чарівну її солов'їну,
Про ліси і степи в первозданній красі.

Моя земле єдина, святая і грішна!
Колосися житами з роси і води!
Розцвітай калиново, багата й розкішна!
Нехай зріють жита, достигають плоди!

Хай натруджені руки всміхаються дневі,
Небосхил розливає над нами блакить.
Біля хати цвітуть нехай мальви рожеві,
Наша пісня і слово довіку звучить!

Оставить комментарий

avatar

Литературный портал для писателей и читателей. Делимся информацией о новинках на книжном рынке, интервью с писателями, рецензии, критические статьи, а также предлагаем авторам площадку для размещения своего творчества!

Архивы

Интересно



Соцсети