і ноги з вікна звисають у вись
душа це не серце, а кати не судді
землі ти не бійся, захочеш - дивись
вір лиш собі, все інше - омана
правжнє єство - це крик на душі
думки в повітрі як звуки органа
вилетять - зтліють, ти все запиши
образи пам"яті свіжі навіки
не тліють у мозку картки думок
не треба сушити нам пам"яті ріки
бо залишитья в серці прогнивший ставок
любити не бійся, не бійся пропасти
жити не бійся, а смерть - теж життя
не бійся летіти, не бійся упасти
падіння це старт, височінь - небуття
краплі туману, водоверть перехрестя
і люди не люди, і світло - лиш пил
мембрани думок, кордон перетерся
все вилітає в суспільство, у вир
ти лиш творець свого власного страху
не бійся, убий свій підступний шедевр
не дивись, не іди ти на лінії краху
і не спинись - життя без перерв
серце без страху і думки без плоті
мислити треба на дотик з життям
ми лише люди - карлючка у ноті
лиш піаніст володар чуттям...
